"Те, що ми знаємо, обмежене, а те, чого не знаємо, безмежне".
Л.Толстой
Проектування - особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною
особливістю якої є перспективно спрямована орієнтація, практично
спрямоване дослідження.
До речі, німецький педагог А.Флітнер характеризує проектну діяльність як
навчальний процес, у якому обов'язково беруть участь розум, серце і
руки, тобто осмислення самостійно добутої інформації здійснюється крізь
призму особистого ставлення до неї і оцінювання результатів у кінцевому
продукті.
Мета застосування проектної методики: розвивати креативно-критичне
мислення учнів; підвищувати рівень їхньої життєвої обізнаності через
вивчення художніх творів і сприймання вчинків героїв як своїх власних;
уміння давати об'єктивну оцінку і використання кращого у своєму досвіді
як позитивної тенденції життєвої самотворчості.
Проект спрямований на збір інформації про який-небудь об'єкт, явище. Він
має структуру взаємодії учасників, кожен з яких виконує певну функцію;
має чітко виражений результат, що обов'язково зорієнтований на соціальні
інтереси самих учасників, спрямований на впровадження в практику.
Проект передбачає роботу з різноманітними джерелами інформації, обробка
зібраних матеріалів, оформлення результату, його презентацію.
Головне завдання проекту полягає в тому, щоб навчити дітей самостійно
працювати, здобуваючи нові знання; грамотно, логічно і творчо
висловлювати свої думки.
Значною перевагою проектної діяльності є вміння, яких набувають учні, а саме:
- планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;
- використовувати багато джерел інформації;
- самостійно збирати й накопичувати матеріал;
- аналізувати, зіставляти факти, аргументувати свою думку;
- приймати рішення;
- установлювати соціальні контакти;
- створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної діяльності;
- представляти створене перед аудиторією;
- оцінювати себе та інших.
- визначати основні і проміжні мету і завдання;
- шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні;
- здійснювати та аргументувати вибір;
- передбачати наслідки вибору;
- діяти самостійно;
- порівнювати отриманий результат з тим, що вимагають;
- об'єктивно оцінювати свою діяльність і результат проектування.
Становленню особистості сприяє усвідомлення необхідності допомогти одне
одному, вміння оцінювати один одного, критикувати, а найголовніше -
нести відповідальність за свою роботу перед собою, своєю групою, усім
колективом.
За останні 3-4 роки ми (вчителі української мови і літератури) з учнями
школи виконали декілька проектів: "Літературна Петрівщина", "Чи існують
герої у наш час?", "Проблема батьків і дітей в українській літературі
ХІХ - початку ХХ ст.", "Використання фразеологізмів у мовленні мешканців
села Ганнівка".
Саме на останньому проекті мені й хотілося б зупинитися. Вивчаючи
фразеологізми на уроках української мови в 5 класі, учні мого класу
(зараз навчаються у 9 класі) зацікавилися одним із завдань: "Які
фразеологізми вживаються удома батьками, бабусями та дідусями, сусідами?
Записати їх". Діти записали багато таких фразеологізмів. А вже
навчаючись у 8 класі вони виконали вищезгаданий проект: опрацювали
наукову літературу, дослідили походження фразеологізмів, зібрали
фразеологізми, найуживаніші в нашій місцевості, ще й класифікували їх за
групами. Крім того, цей проект учениця Пилипенко Юлія захистила не лише
в школі, а й представила на районній учнівській науково-практичній
конференції "Учнівська творчість". Зараз матеріали проекту
використовуються на уроках української мови під час вивчення теми
"Фразеологія".
Комментариев нет:
Отправить комментарий